Величезна статуя "Батьківщини-матері" у Києві спрямована аж ніяк не на захід, звідки прийшла армія Гітлера у 1941 році. Жінка з піднятими мечем і щитом дивиться у бік Росії, точно – на місто Орел, а якщо знехтувати кількома градусами – то на Москву. З танком на Шулявці, що символізує також Перемогу, історія схожа.
Різниця між монументами має неприхований символізм. "У Києві Вітчизна–матір зі щитом, захищає, зі спокійним виразом обличчя дивиться на схід. У волгограді Вітчизна–матір кличе на війну, з моторошним виразом обличчя, у несамовитості рветься на Захід», – сказано в повідомленні.
У Києві на печерських пагорбах стоїть стометроваВітчизна–матір", захищаючи щитом і мечем своє місто. Її обличчя горде і спокійне – вона дивиться на Схід, убік Росії. Щит демонструє оборону, а рівно піднятий меч готовність захищати Україну зі зброєю в руках.
Реставратори 85-метрового монументаВітчизна–мати кличе» на Мамаєвому кургані у Волгограді відмовилися від ідеї розгорнути статую, яка спочатку була встановлена нелогічно – вона стоїть обличчям до Волги, у цьому напрямі наступали німецько-фашистські війська під час Сталінградської битви.
